- непослідовний
- (про людину) inconsistent; (про вчинок) inconsequent
непослідовний запис (інформації) комп. — nonsequential write, nonsequential writing
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
непослідовний
Look at other dictionaries:
непослідовний — прикметник … Орфографічний словник української мови
непослідовний — (про людину який думає, чинить, висловлюється непослідовно, усупереч логіці; про думки, мову, учинки позбавлений внутрішньої закономірности, послідовности), нелогічний Пор. безладний 2) … Словник синонімів української мови
непослідовний — а, е. Позбавлений послідовності … Український тлумачний словник
непослідовність — ності, ж. Абстр. ім. до непослідовний … Український тлумачний словник
непослідовно — Присл. до непослідовний … Український тлумачний словник
неконсеквентний — Неконсеквентний: непослідовний, безцільний, безрезультатний [6] непослідовний; безрезультатний [28] … Толковый украинский словарь
атактичний — а, е. Непослідовний, який порушує такт … Український тлумачний словник
інкогерентний — а, е. Неоднорідний, негармонічний; незв язаний; непослідовний … Український тлумачний словник
нелогічний — а, е. Позбавлений логіки; непослідовний. || Який суперечить логіці у своїх поглядах, міркуваннях і т. ін … Український тлумачний словник
половинчатий — а, е. 1) Який складається зі стулок; стулковий. 2) перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний. || Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину) … Український тлумачний словник
розкиданий — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розкидати I. || розки/дано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Покладений не на своєму місці, безладно. || Який перебуває у безпорядку; неприбраний. 3) у знач. прикм. Який змушений жити, працювати у різних… … Український тлумачний словник
